Ігри в сімейні відносини: від закоханості до справжньої любові – як знайти баланс і гармонію в шлюбі
“Любов – це дорогоцінний посудину з тонкого скла, який може розбитися, якщо тримати його занадто невпевнено або занадто міцно”. Східна мудрість. Партнерство в шлюбі. Партнер (фр. partenaire – учасник) – напарник, співучасник у будь-якої спільної діяльності. Три базових принципу партнерства у шлюбі:
- Не зраджуй собі, ніяких жертв;
- Ви рівні;
- Розвивайся сам і не заважай іншим.
На жаль, ні про яке реальне партнерство в шлюбі, в більшості випадків, не йде і мови. Ось кілька схем сімейних відносин: “Я – це ти, ти – це я”.
Такі відносини називаються закоханістю і тривають вони, як правило, до двох років. Закоханість, як правило, виникає до шлюбу.
Закоханість
Є внутрішній сексуальний імпульс, а є зовнішній сексуальний стимул – от коли такий імпульс і стимул з’єднуються виникає закоханість. Цей механізм закладений природою для продовження роду. У кров людини потрапляє колосальну кількість ендорфінів (гормонів щастя), порівнянне з кількістю при прийомі наркотику. Людина відчуває ейфорію, радість, море по коліно.
Ось три критерії закоханості:
- Це не акт волі, це трапляється саме і легко.
- У закоханості ні зусиль. Годинні розмови, будь-які відстані –легко. . . саме Життя сприяє Вашої «Любові»
- Партнер для закоханого ідеальний і немає вад. У такі моменти ми думаємо, що це на роки. Природі байдуже, чи підходите Ви один одному чи ні – полуда на очі і гайда в ліжко! Головне, закоханість – завжди тільки почуття! Розум відсутній!
Потім закоханість проходить, і люди починають грати в інші ігри. Наприклад: “Я головний… “, або “Я головна…”. Відбувається “захоплення влади” з тієї чи іншої сторони: “маленький” чоловік або “маленька” дружина з задоволенням передають відповідальність на “могутнього й великого”. При цьому, “могутній і великий”, заявивши про своє верховенство, часто відповідальності брати не хоче. В результаті “маленька(ий)”: робить всі справи по дому, “оре” на роботах, виховує дітей – очікуючи, коли ж “могутній” виправиться. У такому сценарії гри формується “жертва”.
Зображуємо сім’ю
Для інших людей пара здається ідеальною, але при цьому кожен з партнерів живе самостійним життям: свої інтереси, захоплення, найчастіше відпочинок окремо. Подружжя дуже близькі” в родині, тому почувають себе дискомфортно. Шлюб триває за звичкою або «вимушеності». Як правило, через деякий час у чоловіка або дружини з’являються стосунки на стороні.
Паралельне життя
Якщо дружина (чоловік) дізнається про паралельної зв’язку, то вона стає “маленької (їм)”. Стосунки на стороні між “чоловіком” і “коханкою” можуть перерости у закоханість.
Партнерські відносини
Простір сім’ї ментально більше. У чоловіка і дружини, по суті, своя доля (! ), але при цьому спільне життя – сім’я рухається в одному напрямку! Між подружжям є “комфортна дистанція” і зберігається індивідуальність кожного. Прийняття один одного, повага інтересів, рівність, свобода – вони залишаються разом.
Любов
Ось критерії любові:
- Це усвідомлений вибір, коли розумієш хто поруч і вибираєш цієї людини свідомо. Живеш з ним свідомо.
- Любов вимагає зусиль. Любов – це праця.
- Коли любиш, важливий зростання обранця. Любов йде не стільки від природи, скільки від самої людини. Це завжди рішення і воля! Любов надійне, вибудуване цеглинка за цеглинкою, будівля.
Важливо пам’ятати, що якість стосунків визначається не лише їх тривалістю, але й тим, наскільки партнери здатні підтримувати здорову та гармонійну взаємодію. Граючи у різні ролі, люди часто намагаються пристосуватися до обставин або ж до очікувань один одного. Проте це не завжди сприяє щастю та взаєморозумінню. Один з ключових моментів – усвідомлення, що справжня любов не є лише почуттям, яке приходить і йде. Вона вимагає зусиль, постійної роботи над собою та відносинами. І це вибір, який робиться свідомо, з розумінням всіх аспектів особистості партнера. Любов, побудована на взаємоповазі та рівності, дозволяє партнерам розвиватися разом і зберігати індивідуальність кожного.
Ще одна важлива річ – уникати ролі жертви у відносинах. Часто люди приймають на себе більше відповідальності, ніж можуть витримати, сподіваючись на зміни у поведінці партнера. Це призводить до емоційного виснаження і невдоволення. Важливо вміти встановлювати межі та розподіляти обов’язки рівномірно, щоб обидва партнери відчували себе комфортно і нести відповідальність за своє щастя. Нарешті, партнери повинні навчитися відкрито спілкуватися та підтримувати один одного у всіх аспектах життя. Вміння слухати та чути, готовність йти на компроміси і працювати над стосунками – це те, що дозволяє створити міцний союз. Любов – це не лише почуття, але й спільна робота, яка приносить плоди у вигляді глибоких та змістовних відносин.